Кара-Даг – природний заповідник

Автор: Станіслав БаранецьФото: ІнтерМедіа консалтинг

Карадагський природний заповідник - один з наймолодших на території колишнього Радянського Союзу.

Для його створення 18 років тому були вагомі причини: потрібно було зберегти унікальне природне утворення, залишки давньовулканічного масиву, що таїть масу цікавої різноманітної інформації для геологів, біологів, зоологів.

В кінці 70-х років кожне літо тут відпочивали дикунами до десяти тисяч чоловік і вдвічі більше туристів відвідували це живописне місце короткочасно. Від таких відвідин дуже постраждав тваринний і рослинний світ, по-хижацьки винищувалися запаси мінералів і напівкоштовних каменів, в основному тих, що трапляються на схилах і в бухтах Кара-Дага.

На Кара-Дазі все дико, хаотично, суворо і виразно. Темні багатосотметрові обриви нависають над бірюзовими бухтами, стіни бездонних, схожих на тріщини ущелин, гігантських сходів піднімаються до неба.

Химерні фігури створені вітрами, дощами і сонцем у вулканічних туфах.

Більшість з них мають свої назви: Маяк, Шайтан, Пряниковий кінь, Сокіл, Піраміда, Сфінкс... і не потрібно великої уяви, щоб оживити всі ці фігури.

Чотири найбільш мальовничих хребта - Карагач, Хоба-Тепе, Магнітний і Кок-Кая, - обриваються в морі. За ними підноситься куполоподібна Свята гора (577 м).

Ці скелі нагадують кріпосні стіни, фігури людей, тваринних і фантастичних чудес. Тут буквально кожен камінь має ім'я - образне і таке, що запам'ятовується: Іван-Розбійник, Сфінкс, Золоті ворота, Кінь-Пряник...

На хребті Карагач природа створила цілу скульптурну композицію - скелі Король, Королева, Трон і Свита.

Берегова лінія Кара-Дагу теж дуже химерна: місцями берег є вертикальною кам'яною стіною і майже непрохідний, місцями гори трохи відступають і відкривають невеликі бухти з вузькою облямівкою пляжів.

Назви бухт теж незвичайні: Розбійницька, Прикордонна, Левова, Сердоликова, Барахта, Жаб'яча...

Ще на Кара-Дазі є гроти і невеликі печери. Вулканічні гірські породи своїм темним кольором виділяються на тлі характерних для Гірського Криму світлих вапняків.

Пейзаж пожвавили яскраво-зелені виходи трасів. Відомі далеко за межами Криму карадагзькі самоцвіти - яшми, халцедони, агати і сердоліки - теж створені стародавніми виверженнями.

Сьогодні територія заповідника поділена на зони: відкриту для туристів (організованих, звичайно) і таку, що охороняється, абсолютно заповідну, оскільки це зроблено в багатьох зарубіжних національних парках.

Для відвідувачів проводяться екскурсії екологічною стежкою і морські прогулянки, відкриті музей природи, акваріум і дельфінарій. Маршрут прокладений так, що найцікавіші куточки Кара-Дагу доступні для огляду, але захищені від прямого вторгнення. Спочатку стежка йде фісташковим садом і дубовим лісом, потім круто піднімається вгору і виходить на відкритий всім вітрам схил хребта Карагач. Наблизившись до берегового обриву, можна побачити з висоти в декілька сотень метрів скелю Іван-Розбійник і Розбійницьку бухту біля її підніжжя. Далі ми потрапляємо на гребінь Хоба-Тепе. Верхню частину його приморського схилу за велику кількість гротів і скель-останців химерної форми називають "мертвим містом".

Декілька невеликих скель - Кінь-Пряник, Піраміда і Сокіл - знаходяться біля самої стежки. А головна визначна пам'ятка морської прогулянки - скеля Золоті ворота - дійсно справжні ворота Кара-Дагу.

Матеріал підготовлений в рамках проекту "Маловідома Україна - путівник від компанії "Оболонь".